Київська обласна
державна адміністрація
Головне управління
освіти і науки Київської обласної державної адміністрації
Інститут проблем
виховання НАПН України
Інститут
інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України
Міжнародний
благодійний фонд імені Ярослава Мудрого
Київський обласний
інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
ВСЕУКРАЇНСЬКА
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«Патріотичне виховання громадян України – передумова розвитку державності»
Напрям роботи
конференції:
«Презентація кращих практик патріотичного виховання в навчальних закладах»
Тема роботи:
«ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО
В СИСТЕМІ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ
І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗМІН»
ШКЛЯР А.К.
Загальноосвітня школа I-III ступеня № 4
м . Фастова Київської обл.
Мета: вивчення
рідного краю, його історії, народних традицій, культурної спадщини, природи,
мистецтв.
Завдання – виховувати
в учнівської молоді патріотичні почуття, гордість за свою рідну землю,
прищеплювати шанобливе ставлення до історії, традицій. Збагачувати духовність
учнів через засвоєння надбань культури рідного краю.
Вступ.
В національній доктрині розвитку
освіти говориться, що «національне виховання» є одним із головних пріоритетів, органічною
складовою освіти. Його головна мета – виховання свідомого громадянина,
патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних
взаємовідносин. Головними складовими національного виховання є громадянське та
патріотичне виховання.
Теоретичні передумови
патріотичного виховання громадян закладені у працях В.О.Сухомлинського,
С.Русової, Г.Ващенка, які підкреслювали діяльний характер патріотизму,
необхідність учити дітей шукати своє місце в житті країни, залучати їх до
боротьби з недоліками в житті суспільства.
Громадянська спрямованість
навчально-виховного процесу дає можливість реально впливати на становлення
конкретних життєвих компетенцій учні на уроці та в позакласній діяльності,
збільшити можливість кожного випускника школи зайняти гідне становище в
суспільстві. Сучасний школяр спочатку прагне реалізувати свій потенціал в
стінах школи, визначити свої приорітети. Адже в цьому віці відбувається
розвиток внутрішніх процесів, які призводять до формування поглядів, суджень
про навколишній світ.
Патріотизм – це любов до
Батьківщини, до Вітчизни, одне з найбільш глибоких почуттів, закріплених
віками. Слово «патріотизм» залишається одним з небагатьох понять, які є
основоположними, головними у вираженні громадянських почуттів, найвищих засад
духовного стану людини.
Різноманітні спецкурси з
українознавства, народознавства, що введені до навчально-виховного процесу
школи, насичені багатогранною інформацією про історію і культуру України,
традиції і звичаї нашого народу. Проте першоосновою усвідомлення патріотичних
почуттів було і залишається знання про рідний край, його історію.
Одне з чільних місць у
патріотичному вихованні належить вихованню любові й дбайливого ставлення до
рідної землі – своєї «малої Батьківщини», її історії, поваги до народних
традицій, звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Немає в людини місця
дорожчого. Ніж те, де вона народилася, землі, на якій зросла.
Щоб по-справжньому любити рідний
край – його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. В
зв’язку з цим, одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є
краєзнавство.
Історичне краєзнавство – складова
частина загального краєзнавства, особливості котрого обумовлені специфікою
історичної науки, вивчення історії в школі. Його мета – виявити, зібрати,
використовувати матеріали, пов’язані за змістом з історією певної місцевості,
яка для її населення, для дітей та учнівської молоді є рідним краєм,
забезпечити історичну інформацію за допомогою цікавих форм і методів
популяризації історії рідного краю, залучати молодь до активного пізнання
історії рідної землі.
Основні напрямки, зміст, форми роботи.
1.
Історичне краєзнавство.
Моє місто - частка України. Історичні відомості про
Фастів та Фастівщину, його назву, історичний шлях від далекого минулого до
сьогодення.
Форми роботи – історичні
мандрівки містом, дослідження видатних історичних діячів, уроки історичного
краєзнавства, краєзнавчі книжкові виставки, екскурсії в шкільний музей,
краєзнавчий музей міста, вагон-музей Злуки УНР з ЗУНР, мандрівки історичними
місцями Фастівщини, участь в археологічних розкопках, творчі роботи учнів в
Малій Академії Наук.
Робота учнів в Малій Академії
Наук.
1. Костел Воздвиження Святого
Хреста – історична та археологічна пам’ятка
Фастова 2008 р.
2. Історична основа написання
романів «Колії», «Коліївщина» фастівського письменника М.Г.Глухенького 2009 р.
3. Зірки твої рідне місто
(олімпійський чемпіон 1968 р.
В.С.Цибуленко) 2010 р.
4. Мандрівка рідним містом:
«Фастів історичний» 2011 р.
5. «Тернистий шлях до творчості»
(про фастівського репресованого
письменника М.Г.Глухенького) 2012 р.
Участь у роботі Фастівського краєзнавчого музею
1.
Участь в засіданні національного товариства краєзнавців України
2.
Участь в презентації книги :
«Чорні жнива на Фастівщині»
3.
Зустріч з фастівською письменницею, почесним громадянином міста Е.А.
Пеньковською
4.
Участь у святкуванні 20-ї річниці з дня народження фастівського
краєзнавчого музею
5.
Участь у науково-теоретичній конференції «С.Петлюра – провідний діяч УНР»
2.
Природничо-історичне краєзнавство.
Вивчення вулиць, мікрорайонів
міста з якими пов’язані видатні історичні події. Вивчення пам’яток живої та
неживої природи: річка Унава, «Молодіжний» парк, скіфський, сарматський
кургани.
Форми роботи – мандрівки містом
Фастовом та Фастівщиною, екскурсії в ландшафтний парк «Молодіжний», до витоків
річки Унави, історико-краєзнавчі доповіді на засіданнях гуртка, учнівських
конференціях.
Історичні мандрівки містом:
1. Фастів стародавній:
а) знамениті кургани – Переп’ят та Переп’ятиха;
б) археологічні пам’ятки
Фастівщини;
в) змійові вали на Фастівщині.
2. Фастівський полковник Семен Палій
а) Казнівка – козацький край;
б) мандрівка до дуба Семена
Палія;
в) Палієва церква у Фастові;
г) таємничі підземні ходи
фастівських козаків.
3. Найстаріші промислові
підприємства міста:
майстерні Брандта, пивоварня Зіберта –
найстаріші та найновіші підприємства.
4. Фастів часів створення УНР:
Місце підписання превентивного
Акту Злуки УНР і ЗУНР
1 грудня 1918 року.
5. Велика Вітчизняна війна у Фастові
а) герої рідного міста – герої
Радянського Союзу;
б) героїчні сторінки визволення
Фастова від фашистів;
Тематичні екскурсії до
краєзнавчого музею міста.
3.
Архітектурно-історичне краєзнавство.
Вивчення та збереження
пам’ятників, будівель, церковних споруд, архітектурних пам’яток міста.
Форми роботи – архітектурні
подорожі (реальні та віртуальні), усні журнали, книжні виставки, зустрічі із
скульптором та головним архітектором Фастова.
1. Екскурсії архітектурними
пам`ятками
а) Козацька церква Покрови
Богородиці ( Палієва церква)
б) Костел Воздвиження Святого
Христа
в) Пивоварня Зіберта - історична
та сучасна
г) Ландшафтний парк – Молодіжний
д) Пам`ятники нашого міста
2. Зустрічі з почесним
громадянином Фастова, автором пам`ячників Т.Г. Шевченку, М.М. Бенардосу,
С.Палію - А.А. Древецьким
4.
Народознавчо-історичне краєзнавство.
Вивчення фольклору та побуту
земляків, пісень, легенд про рідний край, походження назви міста Фастів,
обрядів, звичаїв, традицій, вшанування пам’яті предків, створенні дерева роду,
побутового та декоративно-ужиткового мистецтва.
Форма роботи – народознавчі
свята, фольклорні та етнографічні експедиції до родин учнів,складання учнями «дерева
роду», дослідження «Історія моєї родини», вивчення легенд про походження назви
Фастів, екскурсія в шкільну українську світлицю, народні вечорниці, екскурсії
до Фастівської школи народної майстерності, міського краєзнавчого музею.
1. Вивчення легенд та переказів щодо
назви міста «Фастів»
2. Складання учнями «дерева роду»
3. Етнографічно-історичне свято до
дня народження Великого Кобзаря – Т.Г. Шевченка
5.
Літературно-історичне краєзнавство.
Ознайомлення з життям та
діяльністю письменника М.Г.Глухенького в шкільному музеї письменника, вивчення
творчості письменників – земляків.
Форми роботи – літературні зустрічі
з Фастівськими письменниками, вечори поезії, презентації нових літературних
творів місцевих письменників, дослідницька робота навколо шкільного музею
фастівського письменника-дисидента М.Г.Глухенького та вивчення його творів.
Шкільний музей фастівського письменника М.Г. Глухенького
1.
Створення музею фастівського письменника М.Г. Глухенького на базі ЗОШ №4
2.
Робота навколо музею
а). Підготовка учнів екскурсоводів
б) Святкування 80-ї річниці з дня народження
письменника М.Г. Глухенького
в) Проведення тематичних уроків в музеї
1. Гайдамацький
рух в Україні в др. пол. XVIII
ст. Коліївщина.
2. Сталінські
репресії
3. Дисидентський
рух в Україні
г) проведення екскурсій для учнів, вчителів,
бібліотекарів шкіл міста, козаків фастівської козацької сотні Семена Палія.
д) збір та поповнення матеріалів музею
е) написання робіт МАН напрямку історичного краєзнавства
по матеріалам музею
є) участь в обласному науково-практичному семінарі
«Освіта Київщини від часів Київської Русі до сьогодення»
(Тема виступу – Дисидентський рух на Фастівщині.
Фастівський письменник-дисидент М.Г.Глухенький)
Висновок.
Сучасний стан духовного розвитку
суспільства характеризується величезним зростанням інтересу до історії, до
героїчного минулого нашої Батьківщини. Цей інтерес закономірний і зрозумілий.
Він є одним з проявів всебічного розвитку особистості в розвинутій
демократичній державі.
Однією з найбільш активних і
творчих форм залучення людини до історії здавна було краєзнавство. Історичне
краєзнавство розвивається як перспективна галузь знань. Це визначається,
насамперед, багатогранністю, творчим дослідницьким характером краєзнавства,
його доступністю для учнів різних вікових груп. Шкільне краєзнавство переживає
зараз період підйому, міцніє, удосконалює свої форми та методи роботи.
Розвиток і життєздатність
шкільного історичного краєзнавства визначається його важливою роллю в
навчально-виховному процесі. Перш за все необхідно пам’ятати про значення
краєзнавства у справі виховання патріотизму та громадянськості. Любов до
Батьківщини завжди конкретна – це любов до свого дому, міста, рідного краю. А
для того, щоб полюбити свій край треба знати його історію.
Джерелом історичного краєзнавства
можуть служити всі види історичних джерел.
Робота вчителя-краєзнавця
багатопланова, складна за спрямованістю. Учитель постійно має на увазі три
аспекти вивчення матеріалу: загальнонауковий, краєзнавчий та навчально-виховний.
Історичне краєзнавство є джерелом конкретизації викладення вчителем
загальноісторичних фактів, та однією з важливих галузей історичної освіти.
За допомогою роботи шкільного
музею, уроків гуртка історичного краєзнавства здійснюється навчально-виховна
діяльність школи, створюється широка можливість для різноманітних форм і
методів роботи з учнями, а також для самостійної науково-пошукової діяльності
школярів. Головне завдання вчителя – зацікавити школярів процесом історичного
пізнання. Там, де зародився живий інтерес, справа полягає лише в тому, щоб
направити цей інтерес в потрібне русло.
Історико-краєзнавча робота, її
творчий характер, служать вихованню активних молодих громадян України.
Немає коментарів:
Дописати коментар