Використання іноваційних технологій

В усі часи і епохи в усіх цивілізованих країнах суспільство, педагогіка, школа ставили перед собою завдання - виховати громадянина, тобто людина з певним набором її прав і обов'язків, яка поважає і дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у даній країні, традицій своїх співвітчизників. На це спрямовується діяльність державних інститутів, Конституція, мораль, право, ідеологія. Відтак свідомістю громадян сильна країна - економічно, політично, морально.

На всіх етапах встановлення буття українського народу високо цінувалися громадський дух наших співвітчизників, їх невгасиме прагнення жити вільно і незалежно. З проголошенням самостійності й незалежності, Україна стала на шлях побудови громадянського суспільства, кожен член якого має отримати вільний розвиток особистості. З одного боку молода держава повинна створити всі умови для виховання свідомих громадян, а з другого - заможну, духовно й матеріально багату процвітаючу українську державу збудують лише її палкі патріоти, об'єднані національною ідеєю - ідеєю незалежності і державності.

Початок XXI століття виявився особливим світилом серцевинного предмету гуманітарного циклу навчальних дисциплін - вітчизняної історії, тобто історії України, та всесвітньої історії. І це зовсім не випадково, бо історія в школі, зрештою і поза нею, є найбільш визначальним синтезатором гуманітарної ниви, що основоположнює історичну пам'ять юні, громадянську позицію, „прирощує крила" патріотам, формує суспільну свідомість. Історія є могутньою зброєю, що дає ґрунт для інтелектуального осмислення пройденого шляху народом, суспільством, державою. Римський філософ і політик Луцій Сенека зворушливо висловлював сентенцію: Чомусь ніхто з сучасників не оглядається назад, і даремно - „якраз минуле дає поради на майбутнє".

Є достатньо підстав стверджувати: людина, котра не знає минулого свого народу, або уникає цього, позбавлена можливості належним чином визначати орієнтири сьогодення, а тим паче глянути за „паркан реалій" прийдешнього. Тому стає особливо зрозумілим оцінка ще одним з великих попередників, перефразовуючи роздуми якого, можна синтезувати думку: знана єдина наука, що має назву „історія". В свою чергу треба визначити, що вона досить таки багатолика, різноаспектна, гармонійна стосовно інших наук, бо є ж історія техніки, фізики, біології, аграрна, економічна та ще багато інших. Базуючись на цих фактах та висновках, я на уроках історії України та всесвітньої історії намагаюсь використовувати різноманітні методичні прийоми та засоби для кращого засвоєння учнями цього предмету.

Ще Платон зауважив, що внести істину в душу неможливо, як неможливо примусити бачити сліпого. Знання неможливо дати, їх можна лише взяти. Це й передбачають саме інтерактивні методи навчання у системі вчитель - учень - вчитель.

В чому перевага інтеракції? Перш за все це шлях формування творчої особистості, створення альтернативних умов для розвитку творчого потенціалу дитини, для саморозкриття, самоутвердження. Суть інтерактивних методів утому, що навчання відбувається завдяки взаємодії всіх тих, хто навчається. Це співнавчання в якому вчитель та учні є суб'єктами навчання. Вчитель виступає лише як керівник розумової діяльності учнів, спрямовує їх, допомагає, послуговуючись фактами, дійти певних висновків. Залучаючи учнів до діяльності, скеровуючи їх на пізнання світу і себе в ньому, і надаючи допомогу, реалізую важливий принцип виховання: „Допоможи мені, щоб я зробив це сам."

В наш час, коли обсяг інформації зріс, дидактична функція вчителя, полягає не в передаванні знань, а в формуванні навиків здобувати їх. Інтерактивні методи якраз і сприяють тому, що учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка), розвивають критичне мислення, рефлексію, вміння розмірковувати, розв'язувати проблеми. Досить часто використовую роботу у великій групі - навчальний метод: коли вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Для формування навиків участі у дискусії дуже корисна робота у малих групах, або парах. Більшість учнів вільніше висловлюються у малих групах, що дозволяє учням набути навичок, які потрібні для спілкування та співпраці.

В основу методу проектів, які я використовую на уроках, покладено ідею побудови навчання на активній основі через самостійну і практичну діяльність учнів з урахуванням їх особистих інтересів. Ознакою методу проектів є органічність і повна узгодженість шкільного навчання з навколишнім життям, різноманітними інтересами дитини. Метод проектів є методом пошуку. Він спрямований на розвиток наукового мислення. Під час проведення уроків у 9-11 класах особливо зручним є застосування завдань різного типу у рамках модульно-розвивальної системи. За один урок висвітлюються різні типи проблем: від аналітичних до проблем творчого типу. Для перевірки засвоєння попереднього матеріалу та актуалізації знань учнів, використовується завдання тестового характеру, де можна проконтролювати як учні розібрались в основних поняттях і аспектах теми. Це звичайні тести, які можуть бути із декількома варіантами відповідей, з котрих необхідно вибрати вірну; і тести, де треба продовжити логічний ланцюг або виділити суттєві ознаки понять.

Наступний рівень завдань пов'язаний з підведенням об'єкта вивчення на рівень зв'язків між явищами та закономірностями. На цьому етапі учні працюють над теоретичним обґрунтуванням явища, складанням його моделі й переходять до моменту узагальнення, висновків, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Особливе значення у вивченні історії я надаю творчій роботі по вивченню та аналізу писемних джерел, зокрема документів. Вони мають силу не лише аргументованого доказу, але й допомагають відтворити події минулого, краще зрозуміти епоху, час, що вивчається, проілюструвати те чи інше положення, конкретизувати і поглибити знання. Більш того, саме документи дають змогу сприймати подію так, як вона відбувалася насправді, а не модернізувати її залежно від ідеологічних вимог.

Найпростіше застосування історичного документа на уроці - як своєрідної ілюстрації. Для підтвердження окремих висновків, положень я використовую певний документ, зачитую його. Аналізую разом з учнями наскільки він відповідає висновкам.

Другий спосіб використання першоджерела передбачає детальніше ознайомлення з текстом, глибокий його аналіз, формування школярами своїх висновків. Під час самостійної роботи відбувається не лише пізнання змісту історичного матеріалу, а, одночасно, його аналіз, оцінка і засвоєння. Крім того, глибоке вивчення та аналіз документу може бути початком ще одного виду навчання - дискусії.

Дискусія - це широке публічне обговорення спірної проблеми. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички визначення власної позиції поглиблює знання з обговорюваної теми. Щоб дискусія була відвертою створю в класі атмосферу довіри та взаємоповаги. В своїй роботі використовую різні форми дискусії такі як займи позицію, прес, телевізійна, ток-шоу.

Відомо, що будь-які явища природи і суспільства розвиваються у просторі і часі. Знайомство з часом розпочинається з самого народження людини. З початком навчання у школі хронологія все частіше обступає дитину, отримує в її очах досить суттєве значення . особливо це проявляється при вивчені хронології історичних подій. В 6-му класі вивчення та розуміння історичної хронології, відлік часу стає необхідним. Тут на допомог/ мені приходить рольова гра. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, розвивається пізнавальна самостійність, увага, посилюється потяг до знань. Зацікавившись, діти не звертають уваги на те, що вчаться навіть найпасивніші включаються в гру з великим бажанням. Під час гри діти, як правило, дуже уважні дисципліновані. Досить велике значення роботі я надаю індивідуально - розвиваючій системі. Тут основний аспект - індивідуальна форма організації занять. Ця форма передбачає особисту навчально - пізнавальну діяльність учнів з урахуванням їх реальних можливостей і забезпечує оволодіння знаннями та способами діяльності, формує світогляд, передбачає простір для творчого зростання.

Важливого значення у викладі предмета я надаю роботі з підручником. Підручник виступає важливим інструментом в процесі навчання, він допомагає школярам відчути історію і стимулює її подальше вивчення. Підручник має різні завдання, вправи, документ, які допомагають учням у процесі самостійного навчання.

В умовах розбудови незаможної, демократичної держави правової держави все більше значення набуває звернення до історії до історичних джерел сучасної України. В той же час духовне відродження суспільства вимагає конкретних змін у діяльності вчителя викликаних формуванням суспільно - активної, творчої особливості, яка на відміну від людини -виконавця, самостійно мислить, генерує нові ідеї приймає сміливі нестандартні рішення. Реалії сьогодення свідчать, що така особливість, реалізуючи свій творчий потенціал зможе досягти успіхів у навчанні і роботі. Я всю свою діяльність спрямовую на формування творчої особистості, бо вважаю, що, якщо ми виховаємо особистість, здатну творчо засвоювати знання і використовувати їх на практиці, ми відтворимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.