Козацькі рухи 20 – 30-х років XVII ст

Тема: Козацькі рухи 20 – 30-х років XVII ст.

Мета:  визначати причини повстань 20–30-х років XVII ст., а також розглянути хід національно-визвольних повстань під проводом Т. Трясила, І. Сулими, П. Павлюка, Я. Острянина, Д. Гуні, з’ясувати їх значення; на основі історичних джерел навчити учнів аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини і значення, давати характеристику історичним особистостям; на прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття патріотизму та почуття гордості за український народ.

Тип уроку: урок учнівських проектів.

Обладнання:

1.    О.В.Гісем, О.О.Мартинюк “Історія України” 8 клас

2.    Атлас “Історія України” 8 клас

3.    Карта “Українське козацтво в першій половині XVII століття”

4.    Ілюстрації до теми

5.    ІКТ до теми.

Основні поняття:   “національно-визвольний рух”, “Куруківська угода”, “Ординація Війська Запорозького”.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати причини та наслідки повстань 20-30-х років XVII ст.,

• показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• називати імена визначних козацьких провідників;

• на основі історичних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини й значення, давати характеристику історичним особистостям.

Структура уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань та вмінь
3. Вивчення нового матеріалу:
4. Закріплення нових знань та вмінь учнів.
5. Підсумки уроку
6. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент

     Учні розділені на групи, попередньо отримують завдання підготувати матеріали по темам:

        а/ польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.

        б/ повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 р.

        в/ повстання Івана Сулими 1635 р.

        г/ козацьке повстання 1637 – 1638 р.р.

        д/ прийняття “Ординації Війська Запорізького”.

2.  Мотивація навчальної діяльності.

Тема уроку написана на дошці. Учитель сприяє самостійній роботі учнів та ставить запитання до теми: “Чи досягли козаки поставленої мети в результаті козацьких повстань у 20-30-х роках XVII ст.? ”

3. Актуалізація знань (виклик).
     Індивідуальне опитування:

а/ Як для українського козацтва закінчується Хотинська війна 1621 р.?

б/ Яку роль відіграли козаки у перемозі Польщі над Туреччиною

у війні 1614 – 1621 р.р.?

4. Побудова знань (осмислення).

а/ Учитель розповідає учням, що незважаючи на перемогу у війні та героїчні подвиги, козаки швидше втратили ніж отримали преференції від влади. Мир між Польщею та Туреччиною призвів до того, що козаки виявилися непотрібними владі. Зменшився козацький реєстр, нереєстрове козацтво поверталося панам. Звернення до короля Сигизмунда III не дало бажаних результатів. Тоді козаки використали вже знайомі їм методи боротьби – повстання.

Виступ групи учнів на тему

“Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р”.

Занепокоєний масовим покозаченням українців, які, запроваджуючи власне самоврядування, відмовлялися коритися владі, уряд Речі Посполитої розпочав підготовку до чергового карального походу проти козаків. — У вересні 1625 р. великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський з 30-тисячним військом вирушив із Бара на Подніпров`я. Козацькі загони, очолені Марком Жмайлом, зустрівши поляків поблизу Канева, вдало відбивалися. Особливо відчутних втрат польське військо зазнало біля Курукового озера. Це змусило польське командування вдатися до мирних переговорів, які було завершено укладенням компромісної угоди. Від козаків Куруківську угоду підписував Михайло Дорошенко, обраний гетьманом замість Жмайла. Марко Жмайло Станіслав Конецпольський

 Куруківська угода

 Угода передбачала: козацький реєстр до 6 тис.; ті ж, хто не увійшов до списку, мусили повернутися до маєтків своїх власників; одна тисяча козаків мала постійно перебувати на Запорожжі, щоб перешкоджати втечам селян. Козаків зобов’язували: не втручатись в релігійні справи; відмовитися від морських походів; не підтримувати зносин з іншими державами. Куруківська угода встановлювала чіткий устрій реєстрового козацтва за територіальним принципом. Було створено шість полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський по тисячі вояків у кожному. Кожен полк складався із десяти сотень. Військова влада над реєстровцями належала старшому (гетьману), якого обирала загальновійськова рада й затверджував польський уряд.

Рефлексія:

учні відповідають на питання:

“Чиї інтереси захищала Куруківська угода?”.

б/ Учитель:

Невирішена проблема козацтва загострюється у 1630 р.

Виступ групи учнів на тему

“Повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 р”.

Причини повстання

  Куруківська угода посилила суперечності між козаками - тими, хто потрапив до реєстру і тими, хто залишився поза ним. А що останніх була більшість, то загроза нових спалахів козацького невдоволення залишилася. До того ж, ситуація в Україні ускладнювалася запровадженням нового загальнодержавного податку. Не вщухали конфлікти на релігійному ґрунті. Аби витримати населення в покорі, польський уряд удався до сили: на Київщину було відправлено значну частину коронного війська. Але ці нерозважливі дії тільки погіршили становище. Мешканці міст і сіл бралися до зброї. Десятки тисяч утікачів збиралися на Січі. Так визріло нове повстання.

Хід повстання

 Нереєстровці обрали гетьманом Тараса Федоровича, більше відомого під прізвиськом Трясило. У березні 1630 р. він зі своїм військом підійшов до Черкас, а звідти рушив до Корсуня, після здобуття якого на бік Федоровича перейшла більшість реєстровців. Польський уряд з метою придушення повстання відправив у каральний похід коронне військо. Вирішальні бої між повстанцями й польським військом сталися під Переяславом. Вони тривали протягом трьох тижнів. 20 травня 1630 р. козаки влаштували карателям "Тарасову ніч".

Переяславська угода 1630 р.

Причини укладення: успішні дії повстанців; чутки про дипломатичні контакти козаків з Московією, Кримом та Швецією; невдоволення польських найманців, яким затримували платню. Угода підтверджувала умови попередньої - Куруківської. Щоправда, козацький реєстр було збільшено до 8 тис.: до реєстру вписувалися козаки, вилучені з нього на початку року. Козаки отримували право самі обирати собі гетьмана.

Рефлексія:

учні відповідають на питання:

"Чому виступ під проводом Тараса Федоровича має характер національно- визвольної боротьби?".

в/ Учитель звертається до карти:

Незадоволення владою діями козаків призводить до будівництва на Дніпрі фортеці Кодак. Козаки відповідають на побудову фортеці повстанням 1635 р.

Виступ групи учнів на тему

"Повстання Івана Сулими 1635 р".

Причини повстання

 Протягом 1632-1634 рр. тисячі козаків брали участь у польсько-московській (Смоленській) війні. Коли ж 1634 р. між Москвою та Варшавою було підписано Поляновський мирний договір, польський уряд вкотре вдався до спроби ліквідувати козацтво. До цього поляків спонукали постійні скарги на запорожців урядів Туреччини і Криму. Через козацькі походи відносини між Річчю Посполитою і цими державами настільки загострилися, що постала загроза війни. Вже в лютому 1635 р. сейм Речі Посполитої затвердив спеціальну постанову "Про припинення козацької сваволі", на територію Наддніпрянщини було введено загони коронного війська. Крім того, з метою контролю над козаками передбачалося збудувати в пониззях Дніпра, поближче до Запорозької Січі, потужну фортецю, у якій постійно перебувала б польська залога. Вояки залоги мали б перешкоджати втікачам, які прагнули потрапити на Низ, а також перекрити головний шлях постачання Запорожжя провіантом і боєприпасами.

Спорудження Кодацької фортеці

 Фортецю вирішили будувати на правому березі Дніпра біля першого порога - Кодацького. Будівництво очолив французький військовий інженер, найманець польського короля Гійом Левассер де Боплан. Фортецю Кодак спорудили швидко: будівельні роботи тривали чотири місяці, і вже до середини літа 1635 р. вона була цілком готова. У Кодаку розмістилася польсько-шляхетська залога, якою командував французький офіцер Маріон.

Здобуття Кодака запорожцями

Будівництво Кодака вкрай обурило запорожців. Вони обрали гетьманом Сулиму, який розробив план зруйнування Кодака й розіслав універсали із закликом до боротьби. На початку серпня 1635 р. козацьке військо виступило із Січі. Іван Сулима скористався відсутністю коронного війська й частини реєстровців, які тоді воювали в Прибалтиці. Запорожці легко оволоділи Кодаком і частково зруйнували фортецю. Завершивши операцію, козаки відійшли на Запорожжя, де на одному з островів спорудили табір. Наприкінці серпня розпочався похід проти запорожців. Становище повстанців ускладнювалося. Похолоднішало, забракло харчів і палива. У таборі зростало невдоволення. Цим і скористалися зрадники, вони схопили козацького ватажка та його найближчих помічників і видали їх полякам.

Рефлексія:

учні відповідають на питання:

"В чому ви бачите військову хитрість козаків?".

г/ Учитель:

Якщо період між попередніми виступами козаків продовжувався п’ять років, то загострення протистояння козаків та влади вилилося у новий виступ козацтва вже 1637 р. Виступи продовжувалися у 1637-1638 р.р., незважаючи, що їх очолювали різні козацькі ватажки.

Виступ групи учнів на тему

"Козацьке повстання 1637 – 1638 р.р.".

Жорстока розправа над Сулимою та його подвижниками сама по собі не здатна була придушити козацький рух. Тому уряд Речі Посполитої вирішив переглянути реєстр Війська Запорозького й вилучити з нього всіх неблагонадійних. Такі дії польських можновладців стали приводом до нового повстання. Його очолив полковник реєстровців Павло Павлюк (Бут). Головна битвам між ворогуючими сторонами відбулася 6 грудня 1637 р. під Кумейками. Повстанці зазнали поразки.

Новий етап повстання

Наприкінці березня 1638 р. кілька загонів запорожців, очолюваних Яковом Острянином, Дмитром Гунею, вийшли із Січі й рушили на Київщину та Полтавщину. Дорогою до січовиків приєдналися численні озброєні загони селян і міщан. Повстанці вирішили зупинитися під містечком Говтвою. 1 травня 1638 р. там стався переможний бій із поляками. Так під владою повсталих опинилася вся Полтавщина. Щоб остаточно розбити ворога, Острянин повів військо під Лубни, проте облога Лубен виявилася невдалою. Зазнавши численних утрат, повстанці відійшли до Жовнина і стали там табором. Під Жовнином (31 травня - 10 червня 1638 р.) знов стався бій, внаслідок якого сили повстанців було розпорошено. Тяжко поранений Карпо Скидан потрапив у полон і, ймовірно, був страчений. Острянин із козацькою кіннотою виявився відрізаним від табору і, вирішивши, що битву програно, з частиною козаків перейшов на порубіжні з Московською державою землі майбутньої Слобожанщини.

Повстанці, які залишилися в таборі (близько 20 тис.), обрали гетьманом Дмитра Гуню і продовжували боротися. У ніч проти 10 червня Гуня організував відступ 10 тис. козаків. Над старим дніпровським річищем, в урочищі Старець, повстанці заклали новий табір. Близько двох місяців (червень-липень) козаки вперто билися з ворогом. Проте становище в таборі погіршувалося. Не кращими були справи і в поляків. Командування обох сторін вирішило вдатися до переговорів. Незабаром козацька старшина пристала на умови, запропоновані польським урядом. У їх основу було покладено "Ординацію Війська Запорозького...".

Рефлексія:

учні відповідають на питання:

"Як ви вважаєте, в протистоянні держави і козаків

на чиєму боці виявилася сила?".

д/ Учитель:

Ми зрозуміли, що проблема з козацтвом загострювалася на протязі двадцяти років. Польща повинна була її вирішити. Рішення влади виявилося через прийняття документу: "Ординація Війська Запорізького, яке перебуває на службі Речі Посполитої".

Виступ групи учнів на тему

"Прийняття "Ординації Війська Запорізького".

1 березня 1638 р. у Варшаві розпочав роботу сейм, який ухвалив постанову під назвою "Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої". Йшлося про потребу застосування проти повстанців військової сили. "На вічні часи" козаків позбавляли права обирати старшин. Заборонялося також козацьке судочинство. Реєстрове військо було обмежене до 6 тис. козаків. Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто не мав права іти на Запорожжя. Козакам не дозволялося поселятися в містах, крім прикордонних - Черкас, Чигирина і Корсуня. Два полки реєстровців, заступаючи один за одного, мали постійно стояти на Запорожжі.

5. Рефлексія (консолідація)

Учні відповідають на питання, поставлене учителем на початку уроку

"Чи досягли козаки поставленої мети в результаті козацьких повстань у 20-30-х роках XVII ст.?"

Оцінювання знань учнів.

6.  Домашнє завдання:

Опрацювати параграф 11 підручника  О.В.Гісем, О.О.Мартинюк “Історія України” 8 клас.

Відповісти на запитання та завдання стор.76 підручника.